Шлях мирієвця

Шлях мирієвця є концептуальним ядром Cowo.guru, суттю якого є постійний рух за своїм покликанням, робота з собою та реалізація покликання у спів-ності. Шлях мирієвця — це ключова програма Cowo. “Мирієвець” збирає у собі чотири спроможності: мислення + уява + міра + дієвість. Концепт мирієвця розробила команда Cowo, наші експерти та учасники. "Мирієвець" є інтегральним словом, що відсилає до чотирьох спроможностей — мислення + уява + міра + дієвість.

Мета програми:

Програма “Шлях мирієвця” допомагає вийти на нові рівні розуміння та усвідомлення самих себе, іншого та світу.

Також ми ставимо акцент на нашу включеність у суспільні процеси. Якщо озирнутися та спробувати досягнути бажаного, то з більшою вірогідністю ви не зробите це самостійно — наше існування потребує інших. Тому спів-... (спів-мислення, спів-бесіди, спів-діяльність, спів-...) є ще одним важливим акцентом, на який програма "Шлях мирієвця" звертає увагу.

Поряд із цим стоїть задача посилення спроможностей поєднувати мислення, уяву і волю та виходити на нові рівні і масштаби втілення та співтворення.

Відбувається це через 2 програми, які тривають по 6 місяців.

"Шлях мирієвця: Спроможності" — робота зі спроможностями (мислення, розуміння, уява, міра та воля).
"Шлях мирієвця: Інструменти" — робота з інструментами (розвідка, гра, стратегування, міф і наратив).

Спроможності та їх взаємодію добре демонструє логотип Cowo:

Спроможність мислення — це спроможність, що дозволяє схоплювати та зв'язувати думки, бачити ціле й аналізувати його.
Спроможність розуміння — (подумати) це інтерпретація, що використовує засоби герменевтики і семіотики. В рамках навчання ми занурюємося в інтерпретацію поезії, філософського твору, реклами, картин та символів.
Спроможність міри вимагає від нас знаходити в собі ті орієнтири, на основі яких ми приймаємо рішення в житті. Віднаходження мір у собі — це робота з глибинними етичними питаннями; це вміння знаходити гармонію та відповідність у своїх діях.
Спроможність волі — це всі ті бажання, зусилля та наміри, які втримують нас у діяльності, які є рушієм та живленням. У певному сенсі вольові акти і є нашою діяльністю. Тобто мова йде про переведення мислення у втілення.
Спроможність уяви є виходом у щось нове, невідоме та інакше; цей вихід дозволяє бачити різність навколо нас, дозволяє нам знаходити нові орієнтири, начала, уявлення тощо.

Інструменти — засоби, потрібні впродовж усієї програми “Шлях мирієвця” та поза її межами. Одна із задач програми — нарощення через себе оптики інструментальних стосунків і вміння використовувати наявні інструменти та створювати нові.

Курси програми "Шлях мирієвця: Спроможності":

Покликання

Навички розуміння

Мислення, міра, світогляд

Уява та метафора

Інструментаріум

Посвята

Покликання

Усвідомлений рух на шляху можливий, якщо у людини є покликання або ж проявлена (чи непроявлена) потреба в його пошуку.

Це дозволяє людині відбутися як сутнісній істоті та мати у своїх мотиваціях не лише природне та соціальне, а й метафізичне! Рух за своїм покликанням — це безперервний процес. Він не має пункту призначення, цінністю є сам рух, який задовільняє жагу покликання.

Мета курсу

Задатись питанням орієнтирів у нашому житті

і руху за ними.

Головне питання курсу

Що таке покликання і яке моє відношення

до нього?

Олександр Філоненко
Православний теолог, філософ, публічний інтелектуал, доктор філософських наук, академік Амвросіанської Академії (Мілан). Професійні інтереси: постметафізична теологія, теоестетика, теологія спілкування, сенси міст. Спеціаліст з філософської та богословської антропології та філософії культури.

Навички розуміння: семіотика і герменевтика

На початку шляху ми радимо познайомитися з базовими інструментами нашого розуміння, за допомогою яких ми сприймаємо світ та самих себе.

Ми не сприймаємо реальність безпосередньо. Ми сприймаємо реальність через органи чуттів, і після інформація про реальність проходить процес інтерпретації, що і народжує в нас розуміння. Для інтерпретації ми використовуємо моделі, які задані нам культурою, нашим досвідом.

Чи досліджували ви тему інтерпретації і ваші власні підходи до розуміння навколишнього світу?

Курс буде присвячено основним методам семіотики та герменевтики і правилам їх застосування.

Дарʼя Зіборова
Філософиня, культурологиня, єгиптологиня, кандидатка філософських наук, доцентка кафедри теорії культури і філософії науки ННІ філософії, культурології та політології ХНУ ім. Каразіна, спеціалістка з філософської антропології та філософії культури. Авторка та викладачка курсів по культурі, антропології, філософії та єгиптології.

Ми розглянемо теорії знака і символа, комунікативні практики і механізми передачі значення, особливості інтерпретації текстів, візуального мистецтва та поезії, механізми роботи реклами та ідеології.
Кожна лекція буде супроводжуватися практичними «кейсами» зі сфери інтерпретації візуального мистецтва, реклами, поезії та філософського тексту.

Мета курсу
Навчитися уважніше бачити світ навколо, зчитувати символи, бачити та розуміти те, що нас оточує — від реклами до живопису, поезії, філософського тексту...

Головне питання курсу
Як розуміти світ навколо?

Основні теми

• Введення в семіотику.

• Три розділи семіотики: семантика, синтаксис, прагматика як рівні розуміння.

• Герменевтика як мистецтво розуміння — від античності до сучасності.

• Символізм у мистецтві.

• Семіотика поезії, розбір та аналіз, робота з поезією.

• Розбір діалогу Платона «Бенкет» як літературного тексту.

Автори, які згадуються в курсі:

Чарльз Пірс, Юрій Лотман, Ролан Барт, Фрідріх Шляєрмахер, Вільгельм Дільтей, Ганс-Ґеорґ Ґадамер, Павло Флоренський, Платон та інші.

Вступне відео курсу

Чарльз Сандерс Пірс

Charles Sanders Peirce

(1839 —1914)

Американський філософ, логік,

математик, основоположник

прагматизму та семіотики.

Вільгельм Дільтей

Wilhelm Dilthey

(1833—1911)

Німецький історик культури

та філософ-ідеаліст,

представник філософії життя,

літературознавець.

Юрій Михайлович Лотман

(1922—1993)

Літературознавець, культуролог,

семіотик. Один із засновників

тартусько-московської школи

семіотики.

Ролан Барт

Roland Barthes

(1915—1980)

Французький філософ, літературознавець, представник структуралізму та постструктуралізму, семіотик.

Павло Олександрович Флоренський

(1882—1937)

Російський православний

священник, богослов,

релігійний філософ,

учений, поет.

Ганс-Ґеорґ Ґадамер

Hans-Georg Gadamer

(1900—2002)

Німецький філософ, відомий

як засновник «філософської

герменевтики».

Фрідріх Шляєрмахер

Friedrich Daniel Ernst
Schleiermacher
(1768—1834)

Німецький філософ, теолог

і проповідник.

Платон (Арістокл)

Πλάτων
(428—347 до н. е.)

Давньогрецький мислитель.
Один з основоположників
європейської філософії.

Мислення, міра, світогляд

Фундаментальними питаннями є сутність мислення та наше вміння з ним працювати… Відповідаючи собі на ці питання, ми активізуємо світогляд, починаємо рефлексувати та задаємося питаннями про орієнтири у житті: звідки вони у нас? Чи можлива їх зміна? Що означає мати міри? Міра у чому б то не було віднаходиться тільки на практиці, інакше ми просто теоретизуємо про питання міри… Врешті, наша діяльність — це і є наша міра, наші конкретні ухвалені рішення. Від чого світогляд залежить — міркуємо на цьому курсі.

Олег Хома
Історик філософії, доктор філософських наук, професор. Завідувач кафедри філософії та гуманітарних наук Вінницького національного технічного університету. Засновник та головний редактор історико-філософського журналу «Sententiae». Професійні інтереси: декартознавство, схоластична філософія, філософія XVI-XVIII ст., сучасна французька філософія, неперекладність філософських термінів, українська філософська термінологія.

За часів, коли нам настійливо пропонують опанувати той чи той чудодійний спосіб мислити (критичний, латеральний, дивергентний, горизонтальний тощо), ми нерідко забуваємо дізнатись, чим є мислення саме по собі (і чи мисленням є те, що ми «опановуємо»). А без цього ми не зрозуміємо також і природи світогляду, і певна річ, засобів його вдосконалення, прирікаючи себе на постійний туман в голові.

Вступні відео курсу

Є речі, яких нас може навчити хтось інший. І є речі, яких ми можемо навчитися лише від самих себе.

Ухвалюючи будь-яке рішення, ми можемо користуватися безліччю знань і навичок, прищеплених нам батьками, освітніми структурами, оточенням, медіа, церквою тощо. Однак лише від себе ми можемо навчитися надавати міру всім цим засобам і ухвалювати саме те рішення, яке виявиться оптимальним в нашій конкретній ситуації. Адже жодне рішення не може бути добрим «узагалі». Воно має виявитися ефективним «тут і тепер». І саме ми — головний «генератор» цієї ефективності!

Сучасне розмаїття «правд», що ведуть ефектну боротьбу між собою, може схилити або до фанатичного дотримання однієї з них, або до відмови від них узагалі й потрапляння в рабство миттєвих інтересів, що тривають доти, доки триває відповідне бажання.

Почуття міри, якого не можна навчитися в «теорії», може постати лише в практиці нашого самоперетворення. У цьому курсі ми знайомимося зі шляхами набуття зазначеної практики.

Мета курсу

Максимально прояснити зміст понять "мислення" і "світогляд", розрізнивши несумісні їх тлумачення, які нині чомусь вважають цілком сумісними.
Визначити чинники, які регулюють мислення і світогляд.
Зʼясувати механізми досягнення міри у цілях, вчинках, стратегіях, механізми нашого перетворення на кваліфікованого вчителя самого себе.

Головні питання курсу

• Як ми формуємо свій світогляд та мислення?

• Що таке міра в практиці нашого життя?

Основні теми

Що таке «мислити»? Усунення плутанини між мисленням, свідомістю, розумінням, знанням, розумом, рацією, психікою. Розрізнення між умовами, процесом і результатами мислення.
Зміст і форми мислення: правильне і неправильне. Герменевтика і межі обʼєктивності мислення.
Картина світу: межа факту й інтерпретації. Світогляд і його базові структури.
Як формується мислення: культура, виховання, контроль і субʼєктивний спротив.
Мислення, мозок, біологія. Механізми маніпулювання мисленням.
Мислення у світі цінностей: переконання, оцінка, моральна природа свідомості.

Уява та метафора

Цей курс дозволяє знайти нові опори для себе. Культивування уяви і заборона на уяву — тенденції, які досі формують освітні та управлінські підходи.

У фокусі курсу — шлях, що об’єднує бажання бути реалістом та бажання відкриття сили мрії. З цією перспективою варто торкнутися способів трансформації життя: від освіти до управління, в ядрі яких — перевідкриття сили уяви у філософії, науці, мистецтві, духовних пракиках й управлінських стратегіях.

Олександр Філоненко
Православний теолог, філософ, публічний інтелектуал, доктор філософських наук, академік Амвросіанської Академії (Мілан). Професійні інтереси: постметафізична теологія, теоестетика, теологія спілкування, сенси міст. Спеціаліст з філософської та богословської антропології та філософії культури.

На курсі аналізуємо роботу уяви і вчимося бути уважними до зв'язків між особистісною культурою уяви та здатністю організацій до трансформацій.

Мета курсу
З’ясувати, у чому сила та небезпека уяви, спробувати
подивитись на метафору як на потужний інструмент культивування уяви.

Головне питання курсу
Як уява впливає на наше життя?

Основні теми
• Сила уяви
• Слабкість уяви
• Метафора та мислення
• Метафори мислення
• Метафори простору та часу

Автори, які згадуються в курсі:
Юрґен Габермас, Мартін (Мордехай) Бубер, Сергій Аверінцев, Ален Бадью, Джозеф Кемпбелл, Анрі Корбен, Йоан Петру Куліану, Міхаель Енде, Отто Шармер, Джордж Лакофф, Марк Джонсон, Ганс Блюменберг, Макс Блек, Хорхе Луїс Борхес, Хосе Ортеґа-і-Гассет та інші.

Юрґен Габермас

Jürgen Habermas
(1929-2026)

Німецький філософ і соціолог.

Відомий роботами із соціальної

філософії, що стали новою

основою для критичної теорії.

Йоан Петру Куліану

Ioan Petru Culianu
(1950 — 1991)

Румунський історик
релігії, історик культури та
інтелектуальної історії, філософ,
політичний публіцист, новеліст.

Мартін (Мордехай) Бубер

Martin Buber
(1878 — 1965)

Єврейський філософ,
релігійний мислитель
і письменник, духовний лідер
європейського єврейства.

Сергій Сергійович Аверінцев

(1937 — 2004)

Російський філолог-славіст,

літературознавець.

Отто Шармер

Otto Scharmer
(1961)

Старший викладач Школи
менеджменту Слоуна,
Массачусетського технологічного
інституту.

Міхаель Енде

Michael Andreas Helmuth Ende
(1929—1995)

Німецький письменник, автор
повісті «Нескінченна історія».

Ален Бадью

Alain Badiou
(1937)

Французький філософ,
письменник, драматург,
політичний мислитель.

Джордж Лакофф

George Lakoff
(1941, Нью-Джерсі, США)

Американський лінгвіст,
професор когнітивної
лінгвістики в Каліфорнійському
університеті в Берклі.

Джозеф Кемпбелл

Joseph John Campbell
(1904 — 1987)

Американський дослідник,
історик, етнограф,
релігієзнавець, фахівець
у галузі міфології.

Марк Джонсон

Mark Johnson
(1949, Міссурі, США)

Професор гуманітарних наук на
кафедрі філософії Університету
Орегона. Відомий своїм внеском
у когнітивну лінгвістику.

Анрі Корбен

Henry Corbin
(1903—1978)

Французький філософ
та ісламознавець, дослідник
іранської суфійської містики
та шиїтського гностицизму.

Ганс Блюменберг

Hans Blumenberg
(1920 — 1996)

Німецький філософ та історик
ідей, педагог, постструктураліст,
основоположник
«метафорології».

Хорхе Луїс Борхес

Jorge Luis Borges
(1899 — 1986)

Аргентинський письменник,
перекладач, один з кращих
літераторів ХХ століття. Лауреат
премії Сервантеса (1979).

Макс Блек

Max Black
(1909 — 1988)

Британсько-американський
філософ, зробив значний
вплив на розвиток
аналітичної філософії.

Хосе Ортеґа-і-Гассет

Jose Ortega y Gasset
(1883 — 1955)

Іспанський філософ, публіцист
і громадський діяч, творець
раціовіталізму — синтезу філософії
життя та екзистенціалізму.

Інструментаріум

Випрацювання власних інтелектуальних інструментів та певної оптики, яка дозволяє застосовувати ці інструменти на практиці, є однією з головних задач у циклі зустрічей “Інструментаріум”. Це дозволяє бути уважним до своїх цілей і влучно та якісно пропрацьовувати інструментаріум, який потрібен саме вашому задуму.

Юрій Чудновський
Директор Інституту архітектури, урбаністики та регіоналістики, співзасновник проекту Foundation For Future (FFF), Інститут Людства, громадської платформи "Хартія майбутнього". Автор та викладач зустрічей з "Інструментаріуму".

Мета курсу
• сформувати позиції, з яких можна бачити інструменти;

• сформувати оптику, через яку можна бачити інструментальне відношення до світу;
• здійснити спроби створення власних інструментів щодо задуму.

Головне питання курсу
Як випрацьовувати власні інтелектуальні інструменти для реалізації своїх задумів?

Основні теми
• Задум та мисленнєвий інструмент.
• Смисл та майбутнє.
• Майстер та майстерня.
• Мій інструмент.
• Мої інструменти.

Метод руху по курсу
1. До зустрічі учасники отримують питання, на які потрібно сформувати відповіді у письмовій формі.
2. Доповіді в групі за результатами письмових відповідей та їхнє коментування від Юрія Чудновського.
3. Питання та рефлексії.

Організаційні подробиці програми:

Програма займає 6 місяців і складається з 6 модулів.
Усі учасники можуть брати участь у закритих поїздках по Україні, які реалізують малі групи в рамках Республіки садівників.
Інтенсивність роботи на кожен модуль — це 4 повні дні в місяць: п’ятниця та субота — тиждень перерви — знову п’ятниця та субота.
Домашні завдання передбачені між зустрічами та модулями, які потребують 2–5 годин підготовки на тиждень.
На зустрічах передбачені лекційний формат, обговорення, групова робота та рефлексії.
Формат: наживо та онлайн.
Мова експертів: українська та російська.
Відеозаписи зустрічей будуть доступні учасникам після кожної зустрічі та залишатимуться доступними надалі без обмежень.